«АБИ НЕ ЗАСИНАЛА СОВІСТЬ…»
Не із стародавніх літописів увірвалося
у наше життя це моторошне слово-Чорнобиль…Слово це стало символом горя і
страждань,покинутих домівок,розорених гнізд,здичавілих звірів.
Ніщо не віщувало біди. Стояла тиха
весняна ніч. Квітень готувався до передачі своїх прав травню. Саме в таку з
ночей,26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася аварія – вибух на
четвертому енергоблоці. Та ніхто тоді і гадки не мав,що сяйво,яке спалахнуло
над електростанцією,смертельно небезпечне. Під час вибуху утворилася радіоактивна
хмара,яку вітром понесло по Україні.
Чорне лихо Чорнобиля. Воно принесло
людям страшні,невиліковні захворювання,поруділі ліси,хати-пустки.
Дзвонять дзвони…Вслухайтеся у їх
мелодійний звук. Вони немов просять-благають берегти землю,на якій народилися!
Ми – атомні заложники прогресу,
Вже в нас нема ні лісу,ні небес!
Так і живем од стресу і до стресу,
Абетку смерті маємо – АЕС.
25 квітня в бібліотеці с.Спас була
проведена бесіда-роздум на тему: «Чорнобиль гірким спомином стукає в серця.» Директор
Народного дому Ірина Руда, пригадала ті страшні події 32-річної давнини,які
тяжким тягарем залягли в душі і серця наших громадян. Завідуюча бібліотекою
Лілія Дубровна навела історичні дані та відомості (спогади), зазначені в книгах
та періодичних видання.
Хвилиною мовчання вшанували всіх
постраждалих від жахливої Чорнобильської трагедії.
Немає коментарів:
Дописати коментар